В ніч на 15 березня 1939 року у місті Хуст була проголошена незалежність Карпатської України на чолі якої став Августин Волошин. Цього ж дня було ухвалено перший конституційний закон, у якому задекларовані назва нової держави, форма політичного устрою (парламентська республіка), державна мова (українська), прапор (синьо-жовтий), герб (тризуб) і гімн («Ще не вмерла Україна»).

Тієї ж доби союзниця гітлерівської Німеччини Угорщина розпочала загальний наступ на Карпатську Україну. Організація народної оборони «Карпатська Січ», яка була створена для захисту краю, на той час налічувала в своїх лавах 10-12 тис. стрільців, чинила відчайдушний опір агресії, але після 5 днів запеклих боїв територія Закарпаття була окупована. Ще три тижні тривала партизанська війна.

Українці на Закарпатті стали першим у міжвоєнній Європі народом, який не змирився з анексією і зі зброєю в руках став на захист своєї свободи. Саме в Карпатській Україні пролунали перші постріли війни, яка за кілька місяців стала Другою світовою.

Ідея суверенної Карпатської України не згинула разом з окупацією Закарпаття Угорською армією.

Карпатська Україна є яскравим прикладом устремлінь українського народу до незалежності і своїм існуванням довела, що за волю і незалежність народу треба боротися до останнього подиху і краплі крові – як це робили українці Карпатської України у березні 1939 року.