Шановні луганські журналісти!

Ваша робота – це завжди моральний вибір: між громадянською свідомістю та хайпом, об’єктивністю та зміщенням акцентів, а, інколи, між спокійним життям та загрозою особистій безпеці.

А перед вами постав ще й вибір – залишити усе заради України або зрадити Батьківщину.

Я пишаюся тим, що російськими посіпаками виявилися одиниці, а  луганські журналісти продемонстрували найвищий професійний стандарт! 

Окрема шана тим, хто тепер веде свої репортажі та робить дописи у соцмережах прямо з фронту!

Вічна пам’ять усім, хто заплатив найвищу ціну за нашу незалежність. Дуже боляче, що вже ніколи ми не побачимо репортажів наших Олександра Махова та Олександра Бондаренка, не почуємо у програмах радіо «Пульс» голос Дмитра Сірика. Їх імена назавжди будуть викарбувані у наших серцях.

Війна розкидала вас по усій Україні і ми радіємо вашим творчім успіхам.

Через злочини росії, зокрема в Каховці, професійний день саме як свято не відчувається, однак сьогодні ви ще раз продемонстрували свій професіоналізм та оперативні дії при надзвичайній ситуації.

Вже настає час переходити в інформаційний контрнаступ саме на Луганщині. Попереду інформаційна деокупація наших територій та перезавантаження їх населення. І робити це ми маємо разом!

Щиро вітаю Вас із професійним святом – Днем журналіста України!

Миру та щастя вам і вашим родинам! Переможемо разом! Слава Україні!

Начальник Луганської обласної

військової адміністрації

Артем Лисогор